- Пропоную вхідне опитування
- Пропоную проміжне опитування
Права дитини в Україні
Юний друг, чи знаєш ти, що Організація Об’єднаних Націй у Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу, і що «ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения» (Нью-Йорк, 20 ноября 1989г.)?
Не знаєш? Тоді ця сторінка як раз для тебе.
Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).
Дитина має право:
- Право на життя. Право на ім’я.
- Право на громадянство.
- Право на відсутність дискримінації.
- Право на свободу совісті і релігійних переконань.
- Право на життя з батьками.
- Право на працю.
- Право на відпочинок.
- Право на захист життя та здоров’я.
- Право на освіту.
- Право на відсутність рабства.
- Право на житло.
- Право на свободу слова.
- Право на отримання іинформації.
- Право корисування досягненнями культуры.
- Право створювати сім’ю.
- Право участі у науково-технічній та художній творчості.
22 грудня 2010 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні». Учасники слухань відзначили такі позитивні речі[1]:
В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.
З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.
Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.
Негативним є:
- висока дитяча смертність,
- рівень забезпечення охорони дитячого здоров'я,
- недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,
- неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.
Актуальні проблеми:
- запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;
- розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров'я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
- запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий